Зрушення в житті українського села. Розкуркулення і насильницька колективізація. Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид Українського народу. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Масштаби та наслідки голодомору. Національно-демографічні зміни.

Колективізація – це процес об’єднання дрібних індивідуальних сільських господарств у великі соціалістичні (колгоспи, радгоспи).

Хлібна криза 1927-1928 рр. могла зірвати форсовані темпи індустріалізації. Потрібний був механізм для забезпечення держави хлібом. Таким механізмом стали колгоспи. Більшовики вже мали досвід організації колгоспів (радгоспи і комуни з 1918 р.). В умовах становлення тоталітарної держави колгоспами було легше керувати, ніж мільйонами окремих сільських господарств. За уявленнями того часу, дрібнотоварний селянський уклад у селі увесь час породжував капіталізм шляхом збідніння одних  і збагачення інших. Керівництво держави спробувало вивести село до соціалізму.

Зі звернення ЦК ВКП(б) «До всіх організацій ВКП(б)» від 13 лютого 1928 р.

На січень 1928 р. ми мали найсерйознішу кризу в хлібозаготівлях. Що означає криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які вірогідні результати? Це означає, перш за все, кризу постачання

робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії... Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та бавовняних районів. Це, означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках держави як для потреб усередині країни (на випадок неврожаю), так і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільсь когосподарських машин (Сталин И.В. Сочинения)

Гасла до ХIV річниці Жовтня:

Боротьба за хліб – боротьба за соціалізм!

Міцніше вдар по куркулю, по рвачах, по дезорганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику! За виконання плану хлібозаготівлі! ( газета «Правда». – 24 октября 1931 г)

1. Чому питання про хліб набуло такої гостроти наприкінці 19205х рр.?

2. Чим можна пояснити, що «боротьба за хліб – боротьба за соціалізм»?

1929 р. Сталін назвав «роком великого перелому» – «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи села та міста».

У державі почалася суцільна колективізація.

Форсування темпів колективізації призводило до примусового залучення селян у колгоспи під загрозою розкуркулювання. Був оголошений перехід від обмеження кулацтва до його ліквідації як класу.

Колективізація в Україні була здійснена за 2 роки. До кінця першої п’ятирічки було «колективізовано» 70% сільських господарств. За роки другої п’ятирічки (1933-1937) – 90%.

Під час колективізації постало питання про долю заможного селянства. Ця частина селян була міцно пов’язана із землею і не хотіла із нею розлучатися. До них застосовувалася політика розселянювання:

·                  Посилене оподаткування

·                  Обмежена оренда землі

·                  Заборона використання найманої праці

·                  Заборона купувати машини, інвентар

У наслідок цього кількість міцних господарств скоротилася.

На початку 30-х рр.. почався терор проти заможних селян, що супроводжувалася конфіскацією майна й виселенням до Сибіру та на Північ селян, які не хотіли вступати в колгоспи. Відбулося розселянення близько 200 тис. селянських господарств. Більше половини з них було виселено в Сибір і названо «спец переселенцями». Їх використовували на найважчих працях. 

Хронологія колективізації

1927–1928– хлібозаготівельна криза в СРСР. «Надзвичайні заходи» у хлібозаготівлях

1929, листопад – пленум ЦК ВКП(б) проголосив курс на суцільну колективізацію

1929, грудень – Й. Сталін поставив завдання «ліквідації куркульства як класу»

1930, березень – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів» із засудженням «перегинів» у колективізації

1930, грудень – пленум ЦК КП(б)У прийняв постанову «Про колективізацію».Початок другої фази колективізації і «розкуркулення»

1932,  жовтень – початок роботи надзвичайної хлібозаготівельної комісії на чолі з В. Молотовим в Україні – організація штучного голоду

1932-1933 – голодомор в Україні

Хоча комуністична влада доводила, що голод 30-х років був зумовлений природними причинами, є факти, які доводять штучний характер Голодомору:

1.    Вилучення хліба понаднормово

2.    Вилучення не лише хліба, але й інших продуктів

3.    Чорна дошка  для сіл, які не могли виконати норму

4.    паспортна система

5.    загороджувальні загони на дорозі з сіл та до інших республік

6.    Відсутність голоду в неукраїнських селах

7.    Приховування факту голоду

8.    Обшуки, вилучення

1935 – вийшов «Примерный устав сельскохозяйственной артели» – це уніфікувало всі колгоспи

1937 – колгоспи в Україні об’єднували 96 % селянських господарств і майже 100 % посівних

Рекомендації щодо використання сайту матеріалів Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти

Адреса сайту: https://lv.testportal.gov.ua

Розділи для використання:

• Перелік пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, які містить програма ЗНО з історії України (презентація  - візуальні об'єкти)
• Історичні персоналії для візуального розпізнавання (портрети, коротка характеристика діяльності)
• Тренувальне онлайн-тестування (за періодами)
• Тестові завдання минулих років

ГРАФІК ФАКУЛЬТАТИВУ

 З ПРЕДМЕТА "ІСТОРІЯ УКРАЇНИ"

ДЛЯ УЧНІВ ГРУП 101, 104, 106, 201, 301, 305

 НА ЛЮТИЙ 2020 Р.

• 06.02 2020р. - група 305 (кабінет №5)
• 11.02.2020 р. - група 106 (кабінет №5)
• 12.02.2020 р. - група 301(кабінет №5)
• 18.02.2020 р. - група 104(кабінет №5)
• 19.02.2020 р. - група 305(кабінет №5)
• 25.02.2020 р. - група 101(кабінет №5)
• 26.02.2020 р. - група 301(кабінет №5)