Зрушення в житті українського села. Розкуркулення і насильницька колективізація. Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид Українського народу. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Масштаби та наслідки голодомору. Національно-демографічні зміни.
Колективізація –
це процес об’єднання дрібних індивідуальних сільських господарств у великі
соціалістичні (колгоспи, радгоспи).
Хлібна криза
1927-1928 рр. могла зірвати форсовані темпи індустріалізації. Потрібний був
механізм для забезпечення держави хлібом. Таким механізмом стали колгоспи.
Більшовики вже мали досвід організації колгоспів (радгоспи і комуни з 1918 р.).
В умовах становлення тоталітарної держави колгоспами було легше керувати, ніж
мільйонами окремих сільських господарств. За уявленнями того часу,
дрібнотоварний селянський уклад у селі увесь час породжував капіталізм шляхом
збідніння одних і збагачення інших.
Керівництво держави спробувало вивести село до соціалізму.
Зі
звернення ЦК ВКП(б) «До всіх організацій ВКП(б)» від 13 лютого 1928 р.
На січень 1928 р. ми мали
найсерйознішу кризу в хлібозаготівлях. Що означає
криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які
вірогідні результати? Це
означає, перш за все, кризу постачання
робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії...
Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та
бавовняних районів. Це, означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках
держави як для потреб усередині країни (на
випадок неврожаю), так і для потреб
експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільсь когосподарських
машин (Сталин И.В. Сочинения)
Гасла
до ХIV річниці Жовтня:
Боротьба за хліб – боротьба за
соціалізм!
Міцніше вдар по куркулю, по рвачах,
по дезорганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику! За виконання
плану хлібозаготівлі! ( газета «Правда». – 24
октября 1931 г)
1. Чому питання про хліб набуло такої
гостроти наприкінці 19205х рр.?
2.
Чим можна пояснити, що «боротьба за хліб – боротьба за соціалізм»?
1929 р. Сталін
назвав «роком великого перелому» – «рішучого наступу соціалізму на
капіталістичні елементи села та міста».
У державі почалася
суцільна колективізація.
Форсування темпів
колективізації призводило до примусового залучення селян у колгоспи під
загрозою розкуркулювання. Був оголошений перехід від обмеження кулацтва до його
ліквідації як класу.
Колективізація в
Україні була здійснена за 2 роки. До кінця першої п’ятирічки було
«колективізовано» 70% сільських господарств. За роки другої п’ятирічки
(1933-1937) – 90%.
Під час
колективізації постало питання про долю заможного селянства. Ця частина селян
була міцно пов’язана із землею і не хотіла із нею розлучатися. До них
застосовувалася політика розселянювання:
·
Посилене оподаткування
·
Обмежена оренда землі
·
Заборона використання найманої праці
·
Заборона купувати машини, інвентар
У наслідок цього
кількість міцних господарств скоротилася.
На початку 30-х
рр.. почався терор проти заможних селян, що супроводжувалася конфіскацією майна
й виселенням до Сибіру та на Північ селян, які не хотіли вступати в колгоспи.
Відбулося розселянення близько 200 тис. селянських господарств. Більше половини
з них було виселено в Сибір і названо «спец переселенцями». Їх використовували
на найважчих працях.
Хронологія колективізації
1927–1928– хлібозаготівельна криза в СРСР. «Надзвичайні заходи» у хлібозаготівлях
1929,
листопад – пленум ЦК ВКП(б) проголосив курс на суцільну колективізацію
1929,
грудень – Й. Сталін поставив завдання «ліквідації куркульства як класу»
1930,
березень – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів» із засудженням
«перегинів» у колективізації
1930,
грудень – пленум ЦК КП(б)У прийняв постанову
«Про колективізацію».Початок другої фази
колективізації і «розкуркулення»
1932,
жовтень – початок роботи надзвичайної хлібозаготівельної комісії на чолі з В. Молотовим в
Україні – організація штучного голоду
1932-1933 –
голодомор в Україні
Хоча комуністична влада доводила,
що голод 30-х років був зумовлений природними причинами, є факти, які доводять
штучний характер Голодомору:
1. Вилучення хліба понаднормово
2. Вилучення не лише хліба, але й
інших продуктів
3. Чорна дошка для сіл, які не могли виконати норму
4. паспортна система
5. загороджувальні загони на дорозі
з сіл та до інших республік
6. Відсутність голоду в
неукраїнських селах
7. Приховування факту голоду
8. Обшуки, вилучення
1935 – вийшов «Примерный устав сельскохозяйственной артели» – це
уніфікувало всі колгоспи
1937 –
колгоспи в Україні об’єднували 96 % селянських господарств і майже 100 %
посівних
Немає коментарів:
Дописати коментар